Статеве виховання і не тільки

Толерантність – це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги, не перекладають відповідальність на інших. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та світі. Протягом останніх 5 тисяч років на планеті відбулося 14 тисяч воєн, у яких загинуло майже 5 млрд. чоловік. Після Другої світової війни у 70 країнах сталося 130 збройних конфліктів і «малих» війн, у яких загинуло 20 млн. чол. За всю історію свого існування людство жило в мирі лише 30 років. Невміння домовитися, знайти компроміс, вислухати з повагою іншого привели до таких жахливих наслідків. Адже все в руках самої людини. Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з'явився мудрець. Ду...

Бодіпозитив — це рух за повагу й любов до свого тіла з усіма його особливостями і недоліками. Це вміння сприймати своє тіло таким, як воно є, і так само ставитись до тіл інших людей. Бодіпозитив пов’язують із фемінізмом, оскільки цей рух виник як реакція на ставлення до жінки як до сексуального об’єкту та через нав’язувані жіноцтву стандарти краси. Бодіпозитивістки часто використовують на своїх акціях відомий девіз захисниць прав жінок «Моє тіло — моє діло». Чому виник рух бодіпозитиву? З розвитком мас-медіа жінки стали заручницями сумнівних стандартів, нав’язаних модельєрами, еталоном краси яких були визнані манекенниці. Майстрам моди зручно створювати свої колекції на стандартну фігуру, а високі на зріст моделі створюють кращу картинку на подіумі. Сумнозвісні стандарти підхопили індустрія моди та краси, глянцеві журнали, каталоги модних брендів, рекламісти, кінозірки… Нові технічні можливості звели стандартизовану красу до недосяжних висот: фотошоп вправно перетворює фотомоделей на к...

Фемінізм — це явище, яке можна розглядати як мінімум з двох боків. По-перше, це політичний рух, пов'язаний з боротьбою жінок за рівноправність. Саме цей аспект часто асоціюється з класичним фемінізмом, зокрема з рухом суфражисток, які вимагали надати жінкам право голосу на виборах. Нам здається, що такі проблеми залишились в далекому минулому, але на початку XX століття жінки не мали виборчих прав практично ніде в світі. В результаті перемог ранніх феміністок ми щасливо про це забули. По-друге, фемінізм — це інтелектуальний рух, по суті, філософська течія, яка за своїм змістом і аргументацією набагато різноманітніша, ніж класичний політичний фемінізм.  

  Важко бути неупередженим, якщо зростаєш у середовищі, наповненому словами-кліше, словами-лайками та стереотипами – для темношкірих, для мам, для людей з інвалідністю, для етнічних спільнот або для геїв, лесбійок, бісексуалів і бісексуалок та трансгендерних людей (ЛГБТ). Актори, політики, впливові бізнесмени часто ретранслюють побутові міфи, не задумуючись, що кожне таке некоректне слово може вилитися в реальне насильство. Міф № 1. Гомосексуальність – це хвороба Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно виключила гомосексуальність із міжнародного переліку хвороб у 1992 році – і її рішення поширюється на всі країни-члени ООН. А на 20 років раніше це зробила Американська психіатрична асоціація, а загалом науці це відомо з кінця ХІХ століття завдяки Рихарду Крафт-Ебінґу та сотням інших дослідників. Отже, гомосексуальність і бісексуальність – це така ж нормальна орієнтація, як і гетеросексуальність. Просто менше поширений варіант норми, такий же, як негативний резус-фактор, руде...